Привіт! Мене звуть Саша Годяєва.
Я жила, вчилася і працювала в Мілані більше 5 років, подорожувала по всьому світу від Гімалайських вершин до берегів Тихого океану, знайомилася з різними людьми і працювала в різних сферах, пов’язаних з мистецтвом і модою по всій Європі. Я б могла назвати себе арт-директоркою, дизайнеркою, ілюстраторкою, художницею, письменницею, практикуючою майстринею Сандао і інших духовних практик.
Але насправді абсолютно не важливо, як ми себе називаємо. Важливо, з якою відкритістю і відчуттям ми входимо в будь-який процес творення. В творчій роботі, для того щоб вийшло щось дійсно незвичайне, потрібно повністю відкритися і дозволити енергії інших проникнути в тебе, і навпаки. Тільки при такому взаємному проникненні народжується щось справжнє. Народжується мистецтво найвищого порядку. Я називаю це мистецтвом життя.
Я думаю, що більше немає сенсу шукати собі визначення в мистецтві та й в житті в цілому. Взаємодіючи з людьми, ти нескінченно створюєш себе. Я живу, дихаю, вчуся, мрію, створюю, і багато людей роблять це разом зі мною. У якомусь сенсі, поки ми робимо щось разом, ми живемо один в одному. І те, що ми створюємо разом, набагато важливіше того, яке визначення ми даємо собі або процесу, в якому беремо участь.
“Я вірю, що ми живемо в досить маскулінному світі. І це ані добре, ані погано, це так, як є. Але коли щось витісняється, воно завжди буде прагнути проявитися з якогось несподіваного, а часом й неприродного боку. Адже все у Всесвіті так чи інакше прагне до балансу, і баланс цей в природі має бути досягнутий за всяку ціну.
Тому я думаю, що прояв жіночності через мистецтво, – дуже м'який і правильний спосіб урівноваження цих енергій в світі.”